Львів на колесах

Студентські роки вважають найкращими у житті. Особливо, якщо провести їх у такому прекрасному місті як Львів.
Ложкою дьогтю у медовому студентсько-львівському житті стає транспорт.
Приїжджаючи вперше, на таке увагу не звертають. Бо багато часу забирає ознайомлення з університетом, подавання документів та інше.
І ось настає прекрасна мить переселення у омріяне місто. Тут і починаються пригоди.
Бо по дорозі на пари зустрічаєш весь університет. І всі ці люди хочуть сісти в один трамвай. це стрес для першокурсників, яких у школі привчили не запізнюватися.
на трамвайній і автобусній зупинках величезна черга. А дорогою від гуртожитків до трамвая стає добре видно, який затор тягнеться від Майорівки і Сихова. А в другій половині дня все стає навпаки.
Коли починається сезон дощів, активується режим поломок трамваїв. Студенти по півгодини можуть безуспішно чекати на диво і все ж змушені йти на маршрутку. Якщо студентам викладачі пробачають спізнення, то хто захистить працівників різних підприємств, які спізнилися через те, що Львівелектротранс далеко не оперативно працює?
Коли на зупинках поставили електронні табло, на яких вказано час, через який прибуде трамвай, з'явився шанс на часткове поліпшення ситуації. Проте, як показує досвід - надія марна. Час вказано некоректно, маршрут №10 для табло просто не існує, вони часто ламаються. Крім того, "інновацію" встановили не на кожні зупинці. Щоправда, невідомо за яким критерієм відбирали обрані. Крім одного винятку. Цілком зрозуміло, що на площі Ринок стоїть якісний довідник, який показує навіть трамваї, які йдуть в зворотний бік. На ньому єдиному відображаються ще й 10 і 1 маршрут. Адже там туристи ходять. Саме їхній присутності завдячують львів'яни єдиним нормальним транспортним довідником.
Також не можна оминути увагою працівників контролю. Лише нещодавно ці правозахисники почали носити кольорові жилети, які відрізняють їх від простих смертних. Раніше поява контролера була сюрпризом. Якщо знаходився пасажир без квитка з нього грубо вимагали гроші. Про міліцію навіть мови не було. "Контролер" забирав свої 40 гривень і залишав жертву в спокої. Проїзд без квитка справді заслуговує на покарання, але грубість і крики контролера, який хапає за руки, щоб "заєць" не вистрибнув на зупинці точно не те, що потрібно.
До всього переліченого треба додати крадіжки, щоб отримати цілісну картину. Кожен має пограбованого знайомого або чув такі історії. Через те, що трамвай зранку "забитий" студентами та іншими жителями міста - всі ці люди стають легкою здобиччю для злодія. Користуючись тим, що на пасажира тиснуть з усіх боків вони без великих зусиль дістають із сумок та рюкзаків гаманці. Тому всім нам варто пам'ятати, що цінні речі потрібно міцно обіймати, якщо вже вам не випала честь їхати сидячи.

Маршрутка

Коли трамваї не їдуть, то вся їхня черга переходить на автобусну зупинку. В такі дні львівські водії забувають слова "техніка безпеки". Наступає ера ризику і небезпеки. На перетині Пасічна-Личаківська маршрутки забиваються пасажирами ледь не під дах. Для такого екстриму нерівна бруківка стає вдвічі небезпечною, маршрутки як ситі коти перевалюються з одного боку на інший, створюючи аварійну ситуацію.
А тим часом за вікном з'являється і зникає довга верениця трамваїв, які довго й нудно чекають на евакуатор.
При такому завантаженні транспорт рухається надзвичайно повільно. "Докладає руку" до заторів і ширина вулиць. Авто мусять рухатися лише по двох смугах, що значно зменшує шанс доїхати кудись вчасно.
Для студентів це означає невідворотне спізнення на навчання. Поки доїхати до університету, пройде півпари. Це ніяк не сприяє хорошим стосункам між викладачем і студентом.
Проблема транспорту є актуальною не лише для Львову. Проте, у такому великому, процвітаючому, туристичному і студентському місті така ситуація просто неприпустима. Згадуючи весь дискомфорт від поїздки на пари, жлден студент із ентузіазмом з дому не вийде.
Made on
Tilda